top of page

Три дні високої дипломатії

Ксенія Жорноклей

Nov 30, 2022

Створення спеціального трибуналу щодо злочину щодо агресії РФ на території України стало одним із найгарячіших питань міжнародної дипломатії Європи — і тут Україна є ініціатором дискусії. Створення незалежної структури для притягнення до відповідальності російського керівництва є невіддільним складником мирного процесу, який, своєю чергою, можливий лише після здійснення правосуддя.

День перший 28 листопада в Парижі з ініціативи Офісу Президента України Володимира Зеленського відбулася зустріч українських та французьких фахівців із питань міжнародного правосуддя, правозахисників, представників громадських організацій та влади. Основним питанням дискусії було створення спеціального трибуналу. Робочу групу від України, створену за указом президента від 22 вересня 2022 року, очолює керівник ОП Андрій Єрмак, до її складу увійшли заступник керівника ОП Андрій Смирнов, Посол із особливих доручень МЗС Антон Кориневич, Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та інші провідні правозахисники та дипломати.  Українська делегація відвідала Францію в рамках road show, щоб інформувати парламенти чотирьох європейських країн про потребу створення міжнародного трибуналу. Надалі делегація зустрічатиметься із парламентарями та правозахисниками Німеччини, Великобританії та США. Під час експертного обговорення в Парижі українська делегація отримала від французьких партнерів повну підтримку. Як повідомила українська правозахисниця, адвокаційна експертка та учасниця Консультативної ради при Омбудсмані України Ольга Веснянка, Франція демонструє на рівні експертів зацікавленість у співпраці щодо забезпечення правосуддя та верховенства права у Європі. Нагадаємо, що саме французькі криміналісти та жандарми тісно співпрацюють із українськими колегами на деокупованих територіях, надаючи експертну підтримку правоохоронцям та прокуратурі щодо питань воєнних злочинів. Також Франція ініціювала сім розслідувань можливих воєнних злочинів, скоєних проти французьких громадян в Україні.Французький досвід стане не тільки корисним українським правозахисникам та досудовим органам в Україні, але й гарантує їй лідерські позиції в створенні нової міжнародної структури правосуддя. Як зазначила Марія Мезенцева, керівниця постійної делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи та депутатка України, навіть місце проведення наради створювало надзвичайну атмосферу для роботи. Це знакова історична будівля, у якій колись зустрічалися діячі Антанти. Саме тут лідери тодішньої Європи розробляли варіанти післявоєнного світоустрою. У соціальних мережах Мезенцева поділилася підсумками зустрічі:Експерти привітали перші кроки ООН щодо створення реєстру збитків та механізмів відшкодування завданої шкоди;Ознайомившись із усіма ініціативами відповідних органів та інституцій, експерти дійшли висновку, що, якщо необхідно передбачити розслідування і переслідування злочину агресії, жертвою якого стала Україна, для цього необхідно створити спеціальний неупереджений та незалежний трибунал в європейській країні, оскільки цей злочин не підпадає під юрисдикцію існуючих судових установ;Експерти закликають держави та уряди активно сприяти створенню цього Трибуналу, надаючи свою добровільну згоду, і вітають роль української влади у сприянні роботи МКС та всіх зацікавлених сторін


День другий 

Наступного дня, 29 листопада, у стінах Інституту політичних досліджень (Science Po) відбувся відкритий захід на тему «Чи можлива безпека в Європі без суду за злочини проти України?» 

До гостей по відеозв'язку з Києва звернувся керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, який підкреслив важливість створення міжнародного трибуналу як єдиного можливого вирішення питання правосуддя. Трибунал потрібен і для подальшого урегулювання міжнародних відносин у світі, без нього шансів на встановлення справедливості та миру мало:   

…цілком імовірно, що ніхто не буде притягнутий до відповідальності за цю агресію, якщо не буде створено спеціальний міжнародний трибунал. Він може бути створений шляхом підписання угоди між державами, які бажають об'єднатися, або на основі угоди між Україною та міжнародною організацією

Зустріч української делегації в Інституті політичних досліджень: Анн-Лорен Бюжон, Брюно Котт, Стефан Куртуа, Веронік Наум Грапп. 29 листопада 2022 © FB Maria Mezentseva

До запрошених на зустріч експертів, інтелектуалів, викладачів та студентів закладу під час круглого столу звернулись також Олександра Дрік, координаторка міжнародної адвокації Центру Громадянських Свобод (Лауреат Нобелівської премії мира 2022 року — ред.), французький суддя Брюно Котт, відомий французький історик Стефан Куртуа та інші. 

День третій  

30 листопада ввечері Національна Асамблея Франції 303 голосами «за» ухвалила потужну резолюцію. Автором тексту є Президент Комісії з європейських справ — П‘єр-Александр Англад.


Резолюція, ухвалена депутатами в середу, «найрішучішим чином засуджує жорстокий, невиправданий і незаконний напад» Росії та її «воєнні злочини, злочини проти людства». Вона радить «посилити санкції» проти Москви та Володимира Путіна, щоб уряд і ЄС підтримали «будь-яку ініціативу, яка може сприяти припиненню конфлікту» і щоб «Франція продовжувала активно приймати українських біженців»

Ухвалення резолюції більшість Асамблеї зустріла оваціями, скерованими на честь посла України у Франції пана Вадима Омельченка, присутнього у залі під час голосування. 


Українська делегація докладає зусиль в дипломатичних колах європейських держав для якнайшвидшого ініціювання створення спеціального міжнародного трибуналу. Сьогодні вона проводить консультативні наради в Берліні.


Тим часом Кремль не залишився без відповіді. У Москві засудили «ініціативу Франції та ЄС» щодо створення трибуналу. Дмитро Пєсков зауважив, що «вони (трибунали — ред.) не матимуть жодної легітимності, не будуть нами визнані і засуджуватимуться нами».

bottom of page